Зарубіжна література - оновлена програма

Зарубіжна література 9 кл. Оновлена програма - 2017

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

програма 

9 клас

Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 58 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 4 години.

Вступ (2 години)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - усвідомлює зв’язок різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства (НЛ-1); - цінує спільну працю, громадянську ініціативу (НЛ-2). Предметні компетентності Учень (учениця): - дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури; - називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.); - визначає жанрові ознаки творів (на прикладі прочитаних текстів); - дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників); - знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова); - порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів).

Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі. Теорія літератури (ТЛ). Жанр, стиль. Література і культура (ЛК). Жанри і стилі як органічні елементи культури. Загальне і національне в структурі жанрів і стилів. Україна і світ (УС). Жанрово-стильові тенденції в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу. Елементи компаративістики (ЕК). Специфіка жанрів у різних національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття індивідуальних стилів митців. Міжпредметні зв’язки (МЗ). Українська література, художня культура.

Просвітництво (9 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - усвідомлює особисту відповідальність за стан навколишнього середовища (НЛ-1); - розуміє роль ініціативи в суспільстві(НЛ-2); - осмислює значення безпечної поведінки в критичних ситуаціях (НЛ-3); - ставить перед собою мету й системно працює для її реалізації(НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): - розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва; - знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, представників; - називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах; - визначає особливості сюжету й композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»; - розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики); - знаходить приклади езопової мови у творі Дж. Свіфта; - характеризує образ Гуллівера, визначає художні засоби його створення; - знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі; - розкриває ідеї, аналізує мотиви й образи в ліричних творах Й. В. Ґете; - пояснює, чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.

Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). Поезії «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей». Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу. Теорія літератури (ТЛ). Поглиблення понять про роман, оду. Композиція. Література і культура (ЛК). Європейське мистецтво доби Просвітництва. Україна і світ (УС). Ідеї Просвітництва в Україні. Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння оригіналів і художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою). Міжпредметні зв’язки (МЗ). Історія, математика.

Романтизм (18 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - усвідомлює взаємозв’язок людини і навколишнього середовища (НЛ-1); - розуміє необхідність захисту своїх прaв і прав інших людей (НЛ-2); - визначає тактику поведінки в небезпечних ситуаціях (НЛ-3); - оцінює проблему і відповідно до цього ухвалює рішення (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): - визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах; - розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та національних літератур; - визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків; - аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення; - знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних символів; - виявляє зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо); - виявляє зв’язок творів із традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо); - аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона); - виявляє жанрові ознаки поеми й роману доби романтизму та взаємодії романтизму з реалізмом (на прикладі творів Дж. Байрона, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова); - визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів); - виявляє художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо; - порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників; - установлює трансформацію байронічних мотивів у російському романтизмі (О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов); - виявляє схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій, О. С. Пушкін); - порівнює образи Євгенія Онєгіна та Печоріна; - розповідає про роль України в житті й творчості митців, пояснює посилення інтересу Європи до України в добу романтизму; - знає імена українських перекладачів творів європейських романтиків; - розповідає про відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі прочитаних творів); - виявляє особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).

Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах. Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона. Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.). Відображення духовного життя особистості та суспільства, історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа). ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Лірика («До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін». Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця. Взаємодія романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до зображення дійсності). Образ автора. Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу» (огляд, 3-4 уривки за вибором учителя). Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.). Особливості розвитку сюжету й композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, його духовна трагедія. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману. Теорія літератури (ТЛ). Поглиблення понять про поему (романтична), роман (роман у віршах,   філософсько-психологічний), віршовий розмір. Строфа (онєгінська). Література і культура (ЛК). Романтизм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.). Україна і світ (УС). Україна в житті й творчості зарубіжних митців. Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне й «Сосна» М. Ю. Лермонтова. Трансформація байронічних мотивів у творчості О. С. Пушкіна і М. Ю. Лермонтова. Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Тема «пам’ятника» у творчості Горація, О. С. Пушкіна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів, переспівів. Міжпредметні зв’язки (МЗ). Художня культура. Завершення І семестру

Реалізм (13 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - усвідомлює необхідність поваги до людини, розпізнає уявні і справжні життєві цінності, цінує вияв милосердя та співчуття до людини (НЛ-2); - розуміє роль ініціативності в суспільстві (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): - дає визначення поняття «реалізм», називає його провідні ознаки, виявляє їх у прочитаних творах; - розуміє особливості взаємодії реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом); - розповідає про основні віхи життя й творчості митців; - розкриває особливості світогляду письменників; - визначає актуальні проблеми, теми творів; - установлює сюжетно-композиційні особливості творів; - аналізує прочитані тексти цілісно і в окремих фрагментах; - аналізує образи персонажів як типові з визначенням засобів їхнього створення (портрет, психологічні деталі, інтер’єр, мова, стосунки із середовищем, з іншими персонажами тощо); - дає визначення поняття «психологізм», розкриває специфіку психологізму в прочитаних творах; - інтерпретує вчинки персонажів, дає їм власну оцінку, висловлює судження щодо певних ситуацій, аргументує свою позицію прикладами, цитатами з текстів; - виявляє художнє новаторство митців; - розкриває специфіку аналітичного підходу письменників до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо); - розповідає про зв’язки письменників з Україною, увічнення їхньої пам’яті в музеях і пам’ятниках, утілення образів і сюжетів їхніх книг у творах мистецтва; - порівнює особливості втілення теми грошей та їхнього згубного впливу на   людину й суспільство у творчості О. де Бальзака і М. В. Гоголя (на прикладі прочитаних творів).

Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом). Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»). Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.). Микола Васильович Гоголь (1809–1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника. «Ревізор». Творча історія п’єси. Образи чиновників. Образ Хлєстакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту й жанру п’єси. «Шинель». Цикл петербурзьких повістей: основні теми та проблеми. Побутовий, психологічний і філософський плани повісті «Шинель». Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці   (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини». Теорія літератури (ТЛ). Поглиблення понять про образ (типовий), повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська), оповідання, комедію, художню деталь (психологічна). Психологізм, інтер’єр. Література і культура (ЛК). Утілення образів і сюжетів творів О. де Бальзака, М.В. Гоголя у мистецтві (ілюстраціях, кіно, театрі тощо). Україна і світ (УС). О. де Бальзак і Україна. Значення М. В. Гоголя для розвитку української та   зарубіжних літератур. Елементи компаративістики (ЕК). Зіставлення специфіки розкриття теми грошей та їхнього впливу на людину у творчості О. де Бальзака й М. В. Гоголя. Міжпредметні зв’язки (МЗ). Художня культура, іноземна мова, географія, історія.

Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст. (7 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - усвідомлює необхідність брати на себе відповідальність за власні рішення (НЛ-2); - виробляє вміння опановувати себе (НЛ-3); - розрізняє щирі і меркантильні наміри (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): - виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви; - характеризує художні образи, виявляє в тексті художні засоби їхнього створення; - аналізує твори у єдності змісту та форми; - висловлює власні судження щодо актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами; - розповідає про основні віхи життя й творчості митців; - знає українські переклади творів, зіставляє їх з оригіналами (за умови володіння іноземною мовою); - здійснює пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо); - користується літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел (зокрема інтернет-ресурсами).

Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. Генрік Ібсен. «Ляльковий дім», Бернард Шоу. «Пігмаліон» (1-2 твори на вибір учителя) Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу. Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон». Динаміка образу Елайзи Дулітл. Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови. Теорія літератури (ТЛ). «Нова драма», ібсенізм. Література і культура (ЛК). Утілення драматичних творів Г. Ібсена і Б. Шоу в театрі, кіно. Україна і світ (УС). Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст. Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів. Міжпредметні зв’язки (МЗ). Художня культура, іноземна мова.

Література XX–XXI ст. Життя, історія, культура (7 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - обгрунтовує вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; характеризує цілісну наукову картину світу (НЛ-1); - усвідомлює важливість конструктивних рішень; аналізує принципи і механізми функціювання суспільства (НЛ-2); - розуміє відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозує ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3); - цінує ініціативність та підприємливість (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): - знає основні відомості про життя і творчість митців; - виявляє актуальні проблеми, теми в прочитаних творах, їхній зв'язок із проблемами суспільства, історії, культури, існування людини, її морального вибору; - виявляє ознаки різних літературних напрямів у прочитаних творах; - знає характерні ознаки різних жанрів, виявляє їх у творах письменників; - характеризує образи провідних героїв, простежує особливості їхньої внутрішньої зміни, виявляє відповідні художні засоби; - створює рецензію (усну або письмову) на сучасний твір літератури (або кіно, театру); - обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної літератури, зокрема в аспекті її взаємодії з іншими видами мистецтва; - презентує свої улюблені твори сучасної літератури на уроці, виявляє в них риси художності; - володіє навичками роботи з бібліотечними фондами, інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної книги, творчого читання; - знає популярні книжкові серії для молоді, сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури; - аналізує твори сучасних зарубіжних авторів у єдності змісту й форми; - знає визначні міжнародні літературні премії сучасності; - називає зарубіжних письменників-лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури, твори митців, відзначені преміями.

(1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст. Образна система твору. Філософські проблеми. Народний гумор. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва. Михайло Опанасович Булгаков. (1891–1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя і творчості М.О. Булгакова. М.О. Булгаков і влада, трагедія митця. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-«двійники» (Шаріков – Швондер). Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо. Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві. Гарпер Лі (1926–2016). «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі. Ерік Вольф Сігел (1937–2010). «Історія одного кохання». Розповідь   про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі. Теорія літератури (ТЛ). Класична і масова література. Рецензія. Поглиблення поняття про «художність». Література і культура (ЛК). Бібліотечні та інтернет-ресурси, їхнє використання для збагачення кола читання, розвитку навичок творчої роботи з книгою. Взаємодія різних видів мистецтва (кіно і література та ін.), комп’ютерних технологій і літератури. Сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури. Міжнародні літературні премії. Україна і світ (УС). Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. Шолом-Алейхем і Україна. Елементи компаративістики (ЕК). Переосмислення сюжетів, образів, мотивів зарубіжної літератури і культури у творах мистецтва. Міжпредметні зв’язки (МЗ). Історія, художня культура.

Підсумки (2 години)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (за розділами)

Зміст навчального матеріалу

Ключові компетентності Учень (учениця): - усвідомлює красу природи, її благотворний вплив на людину, розуміє відповідальність за спроби змінити навколишній світ (НЛ-1); - оцінює свою роль у суспільстві, бере участь у процесі ухвалення рішень (НЛ-2); - осмислює причиново-наслідкові зв’язки між безпечною поведінкою та здоров’ям (НЛ-3); - продукує власні ідеї та ініціативи, обстоює власну думку, використовуючи доцільні мовні засоби (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): - визначає основні етапи літературного процесу XIX–XX ст., їхні особливості, зв’язок із розвитком культури і мистецтва; - розрізняє літературні напрями, течії, роди, жанрі XIX–XX ст.; - установлює жанрово-родову належність творів, їхню жанрову й стильову своєрідність; - називає представників різних літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну та світову скарбницю художніх цінностей; - застосовує літературознавчі поняття в процесі аналізу й інтерпретації літературних творів; - аналізує, оцінює, порівнює літературні твори і явища.

Для вивчення напам’ять

·         Ф. Шиллер. «До радості»

·         Г. Гейне. «Не знаю, що стало зо мною…»

·         О.С.Пушкін (1 вірш за вибором учителя та учнів)

·         М. Ю. Лермонтов. «На дорогу йду я в самотині…»

Мета та завдання вивчення Зарубіжної літератури в школі

(до нової програми з ЗЛ)

Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в 
загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі

Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:

1.     формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;

2.     ознайомлення учнів із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики та сучасної);

3.     поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;

4.     формування читацької та мовленнєвої культури;

5.     розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;

6.     активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;

7.     формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей і національностей;

8.     виховання любові до української мови і літератури як органічного складника світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;

9.     формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;

10.                        розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;

11.                        формування етичних уявлень та естетичних смаків;

12.                        розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.